Гімназія "ТРИВІТА" Львівської міської ради

Поради батькам щодо оцінювання шкільних «успіхів» дітей

3 боку батьків у стосунках зі своїми дітьми необ­хідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно перебо­рювати ситуації, які пов'язані зі шкільними оцінка­ми. Похвала необхідна, але треба вказати на помил­ки, недоліки, неточності.

Як ставитись до шкільної оцінки в сім'ї? Як зро­бити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не пригнічувало її ще більше.

Правило 1: заспокойтесь. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два, ...десять... Відчуйте спо­кій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може... тіль­ки вислухати дитину, співчуваючи її бідам, а може... допомогти розібратись у складній теоремі, а може... Пам'ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуван­ні — все одно, що включити в автомобілі «газ» і на­тиснути на гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний педа­гогічний гріх. Ми очікуємо від дитини «все і зараз». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримує­мо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашко­дили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її — вона це робить: все за­вчає, а потім починає ненавидіти навчання, школу, а може й ...вас

Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона від­чуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до не­вдачі? Вона вас засмучує і... все.

Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для ко­гось і четвірка—достатнє покарання, тому недоціль­но двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, на­магайтеся вибрати один той недолік, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього.

Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтесь з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труд­нощів, котрі найзначущі для неї самої. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не ви­магайте одночасно і виразності, і переказу.

Правило 7: головне: хваліть виконавця, крити­куйте виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8: найважче: оцінка повинна порівнюва­ти сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчораш­німи, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами іншого учня.

Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи від­носини з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого не можна за щось похвалити.

Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індиві­дуально, тактовно. Саме при такій оцінці в дитини нема ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної не­вдачі.

Правило ІІ: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досяг­ти. Не спокушайте дитину цілями, яких неможли­во досягти.

Правило 12: не рвіть останню нитку. Досить час­то дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стиму­люючий характер і справді спонукає дитину до на­вчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтер­есу, то треба не забороняти, а всіляко це підтриму­вати, бо це саме та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

Для того, щоб ці правила виявились ефектив­ними, необхідно їх об'єднати: дитина повинна бу­ти не об'єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнен­ня. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися — головного засобу подоланні труднощів у навчанні.